Уявіть SEO-спеціаліста, який купує черговий пакет із «500 посилань за тиждень». Через місяць трафік падає, позиції просідають, а в Search Console красується попередження про неякісні посилання. Знайомий сценарій?
Google у 2024–2025 роках посилив боротьбу з маніпулятивними лінками й запустив оновлення, які цілеспрямовано «б’ють» по схемах накрутки авторитету сайту: куплені посилання, масові гостьові пости низької якості, лінк-сітки й токсичні беклінки. Це означає: спам-лінкбілдинг стає не тільки марним, а й небезпечним.
Натомість у топ виходить Digital PR — коли посилання з’являються як природний побічний ефект медійної присутності бренду: дані, історії, дослідження, спецпроєкти, які цікаві редакціям.
Чому спам-лінкбілдинг більше не працює
Так, посилання досі залишаються одним із ключових факторів ранжування. Дослідження 2025 року показують: понад 80% сайтів, що потрапляють на першу сторінку видачі, мають більше ніж 1000 беклінків із унікальних доменів. Але вирішальним є не стільки «скільки» посилань, скільки «звідки» вони приходять і «як саме» з’являються в мережі.
Спам-лінкбілдинг програє, тому що посилання часто розміщуються на нерелевантних сайтах, у текстах, написаних «для галочки», без жодної реальної цінності для читача. Через це лінковий профіль виглядає неприродно, легко зчитується алгоритмами як маніпуляція, а сам бренд замість довіри та впізнаваності збирає лише ризики та підозру. Алгоритми Google усе краще виявляють подібні «шорткати» й штрафують сайти за токсичні беклінки та лінк-схеми. По суті, куплене посилання в сумнівному дайректі сьогодні — це як бігти зі шпаргалкою під камерою спостереження: шансів проскочити тихо майже немає.
Що таке Digital PR і чому він виграє
Digital PR — це стратегія, де ви заробляєте посилання не «по домовленості», а через медійну цінність: журналісти, редакції, блогери беруть ваш матеріал, цитують, посилаються, бо це:
- новинно,
- корисно,
- підкріплено даними,
- чіпляє емоційно.
По суті, це PR, переосмислений для цифрової екосистеми: замість прес-конференцій — онлайн-дослідження, інтерактивні дашборди, інсайти на основі ваших даних, креативні спецпроєкти. Такі кампанії отримують згадки в ЗМІ, створюють природні беклінки з авторитетних ресурсів і паралельно піднімають бренд як експерта.
Чому журналісти люблять дані й історії, а не «SEO-тексти»
Журналісти щодня працюють у режимі перевантаження: у їхні скриньки прилітають сотні листів, один за одним сипляться пресрелізи, з яких значна частина — відверта реклама, завуальована під «новину». У цьому потоці треба якось відрізнити те, що справді варте уваги, від чергового маркетингового шуму. Саме тут дані та якісно підготовлені дослідження стають своєрідним фільтром і маркером адекватності бренду.
Редакції значно охочіше беруть у роботу ті матеріали, які спираються на реальні цифри й помітні тренди, а не просто повторюють стандартні тези про «лідерство на ринку» чи «унікальність продукту». Коли є статистика, динаміка, порівняння — журналіст бачить фундамент, з яким можна працювати, ставити запитання, будувати сюжет. Важливо також, щоб результати дослідження мали зрозумілий вплив на життя людей: показували, як змінюється споживча поведінка, що відбувається з цінами, як бізнес адаптується до кризи, які нові моделі поведінки формуються в суспільстві. Тоді тема стає живою, а не абстрактною.
Ще один важливий момент — здатність таких історій органічно вбудовуватися в поточний новинний контекст. Якщо ваші дані підсвічують уже актуальну тему — наприклад, економічні зміни, міграційні процеси, трансформацію онлайн-ринку, — журналісту значно простіше інтегрувати їх у матеріал: це не виглядає як «вставка про бренд», а сприймається як корисний додатковий ракурс.
Самі по собі цифри — це ще не історія. Таблиця чи графік нікого не зачеплять, якщо за ними не стоїть пояснення й людський контекст. Але щойно ви показуєте, як змінилася поведінка українських покупців у вашій ніші за останній рік, які категорії товарів зросли, які просіли, як це пов’язано з доходами, безпекою чи зміною стилю життя — у вас уже є повноцінний привід для матеріалу. Журналіст отримує не просто набір цифр, а готову основу для сюжету: з причинами, наслідками й реальними людьми «за кадром». І це завжди буде цінніше за черговий сухий «SEO-текст», написаний виключно заради ключових слів.
Звідки брати дані для Digital PR
Багато брендів недооцінюють те, що вже лежить у них «під носом». Навіть невеликий бізнес може зібрати цікаву аналітику.
Ось кілька джерел даних, з яких можна зібрати історію:
- Власні дані продукту
Поведінка користувачів у сервісі, популярні функції, топ-ошибки, найчастіше обрані тарифи, географія замовлень. - CRM і аналітика продажів
Частота повторних покупок, сезонність, середній чек по регіонах, динаміка попиту на різні категорії. - Опитування й анкети
Короткі опитування клієнтів або широких аудиторій через соцмережі, e-mail, партнерів. Важливо — прозора методологія. - Публічні відкриті дані
Держстат, міжнародні організації, маркетингові звіти з відкритим доступом. Ви можете поєднати їх із власними інсайтами. - Пошукові й контентні тренди
Аналіз запитів, популярних тем у соцмережах, форумів, відгуків. Це допоможе знайти тему, яка вже «болить» аудиторії.
Ключове правило: дані мають бути чесними, релевантними й зрозумілими. Будь-які маніпуляції — прямий шлях втратити довіру медіа й аудиторії.
Як пітчити свої дослідження та спецпроєкти в медіа
Навіть найкрутіше дослідження не принесе згадок у ЗМІ, якщо про нього ніхто не дізнається. Тут важливий грамотний і дуже людяний підхід до пітчингу.
Журналісти, за опитуваннями, значно охочіше працюють із індивідуальними, конкретними, а не масовими розсилками.Тому замість одного шаблонного листа на 200 адрес, краще:
- обрати 20–30 релевантних журналістів/редакцій;
- підготувати їм персоналізовані пітчі;
- коротко пояснити, чому саме їхній аудиторії це буде цікаво;
- одразу дати посилання на лендінг, готові цитати й візуали.
Тон листа має бути людяним: ви не «продаєте новину», а допомагаєте журналісту зробити корисний матеріал для його читачів.
Як вимірювати результат Digital PR
Digital PR — це не «креатив заради креативу». Ви маєте чітко розуміти, що отримуєте в результаті.
Базові метрики:
- кількість та якість згадок у ЗМІ (авторитет доменів, релевантність тематиці);
- кількість отриманих беклінків та унікальних доменів;
- охоплення публікацій (аудиторія медіа, перегляди матеріалів);
- реферальний трафік і поведінка користувачів із цих джерел;
- зростання брендового пошуку та впізнаваності.
У довгостроковій перспективі якісний лінковий профіль, побудований через Digital PR, корелює зі стабільним ростом видимості в пошуку та органічного трафіку.
Підсумок: Digital PR — це не «мода», а нова норма
Спам-лінкбілдінг колись здавався простим рішенням: купив посилання — отримав результат. Але епоха, коли пошуковики дивилися лише на кількість, закінчилась. Сьогодні «шорткати» в SEO все частіше завершуються санкціями, втратою позицій і токсичним лінковим профілем, який довго й болісно виправляти.
На цьому тлі Digital PR — не тренд для презентацій, а зріла стратегія. Дата-дослідження, аналітика, креативні спецпроєкти дають природні, безпечні посилання з авторитетних джерел, бо медіа й експерти посилаються на вас через реальну цінність, а не через домовленість. Паралельно формується образ бренду-експерта: вас починають сприймати як джерело знань і контексту, а не просто як того, хто щось продає.
Головна перевага — у контенті, який цікавить живих людей, а не лише алгоритми. Матеріали, побудовані на даних, реальних історіях та зрозумілих висновках, краще працюють у соцмережах, частіше цитуються, довше живуть. У виграші всі: користувачі, медіа, бренд і пошукові системи.
Час перестати механічно «накидувати лінки» й почати будувати історії — людяні, чесні, підкріплені даними. Саме їх хочуть бачити редакції, користувачі й алгоритми, які сьогодні фактично задають правила гри в онлайн-присутності бренду.
